Воскресенье, 25 августа 2019 11:29

Лихоманка Денге, вірус Зіка, сибірська виразка та черевний тиф: Який "сувенір" можна привезти з моря

Українці почали більше подорожувати і не лише у традиційну пору літніх відпусток. Це, безумовно, великий плюс. Мінусом є те, що з мандрівок вони можуть привезти не лише безліч вражень та сувенірів, а й інфекційні захворювання, про які, можливо, навіть і не чули.

Лихоманка Денге, вірус Зіка, жовта лихоманка, а ще сибірська виразка та черевний тиф із холерою – це лише неповний перелік недуг, які можна підхопити під час закордонних вакацій. Про те, яких хвороб слід остерігатись під час відпочинку і як убезпечити себе від небезпечних "сувенірів" з моря, кореспондентка Depo.Вінниця запитала у асистента кафедри інфекційних хвороб з курсом епідеміології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кандидат медичних наук Дмитра Палія.

Небезпечне різноманіття

За словами Дмитра Палія, коли йдеться про інфекційні захворювання, які загрожують туристам, у першу чергу варто звернути увагу на країни Африки та Близького Сходу. До найбільш небезпечних недуг, поширених у цих регіонах, належать, окрім черевного тифу, малярії та жовтої лихоманки, можна віднести шигельоз (дизентерія) та інші кишкові інфекції, а також вірусні гепатити та лямбліоз. "Серед країн Азії найбільшу небезпеку становлять Індія та Таїланд, звідки разом із малярією та холерою можна привезти сибірську виразку, вірус Зіка та лихоманку Денге. Остання також поширена на Кубі", — каже експерт.

Симптоми, тривалість інкубаційного періоду та шляхи передачі цих захворювань істотно відрізняються один від одного, тож знайти спільні особливості між ними не так і просто. Однак в першу чергу увагу потрібно звертати на підвищення температури тіла, особливо, якщо мова йде не про одноразовий "стрибок", а про тривалу лихоманку, при якій жарознижувальні засоби є малоефективними. Ще один важливий симптом таких захворювань – це зміна забарвлення шкіри. Нерідко супутником недуг, які підхоплюють під час подорожей, є розлади травлення, діарея.

Може варіюватись й інкубаційний період, протягом якого інфекція "зріє" в організмі, не проявляючи себе. Він може тривати від кількох годин при кишкових інфекціях до декількох місяців при гепатитах.

"Основним, що повинно об’єднувати всі ці захворювання, є тактика дій пацієнта у разі появи описаних вище ознак. В такому випадку необхідно якомога швидше звернутись до лікаря. В жодному разі не рекомендую займатись самолікуванням, оскільки при багатьох з цих недуг відлік часу може йти на години", – каже Дмитро Палій.

Якщо симптоми виникли вже після повернення додому, медичну допомогу вінничани зможуть отримати в інфекційному відділенні міської клінічної лікарні №1 по Хмельницькому шосе, 96.

Що стосується статистики захворюваності на екзотичні недуги, то по Вінниці та області цей показник в цілому нижчий за загальноукраїнський рівень. Однак кількість таких випадків зростає паралельно з ростом кількості громадян, які виїжджають за кордон на відпочинок, роботу чи навчання, та розширенням географії цих поїздок.

"Окремо хотілося б згадати вірус Коксакі, яким, здебільшого, хворіють діти після перебування в Іспанії, Греції, Туреччині. Захворювання, викликане цим вірусом, супроводжується досить різноманітним спектром симптомів (респіраторні розлади, кишкові розлади, наявність специфічного висипу) і потребує невідкладного звернення до інфекційного відділення для надання допомоги", – наголошує лікар.

Клімат як фактор ризику

Ризик захворіти на екзотичні недуги збільшується при різкій зміні клімату. Наприклад, коли ми взимку чи пізньої осені подорожуємо до Єгипту, або влітку – в Ісландію чи Норвегію. І хоча сама зміна кліматичних поясів не є безпосередньою причиною виникнення будь-яких інфекційних захворювань, вона часто призводить до зниження захисних сил організму, що робить його більш сприйнятливим до недуги.

"Нерідко акліматизація може супроводжуватись втратою апетиту, порушеннями сну, порушенням роботи ШКТ, зниженням імунітету (поява герпетичного висипу та тріщин на губах, кон’юнктивіту), підвищеним потовиділенням, невеликим збільшенням частоти серцевих скорочень, коливанням артеріального тиску, ознаками застуди (першіння в горлі, нежить)", – зазначає Дмитро Палій.

Зазвичай через декілька днів організм пристосовується до нових умов і неприємні симптоми зникають. Але враховуючи, що стандартна відпустка на південних морях триває 7-10 днів, незабаром на туриста очікує нова акліматизація, вже до домашньої погоди. А два стреси за такий незначний проміжок часу – це вже занадто важке випробування для організму. Тож не дивно, що повернувшись додому, деякі відпочивальники замість того, щоб поринути в роботу, йдуть на лікарняний.

Мити руки – корисно

Що ж можна зробити, аби зменшити ризик підхопити інфекцію у закордонній поїздці? Поради ті ж самі, що й щодо інфекцій, на які можна заразитися вдома. По-перше, це неспецифічні методи профілактики. А саме:

перебуваючи на пляжі, уникати прямих сонячних променів, обов’язково використовувати захисні креми;

мити руки перед їдою;

не їсти на вулиці та в сумнівних з точки зору санітарії та гігієни місцях;

мити овочі та фрукти обов’язково чистою водою;

у літній період утримуватись від вживання кондитерських виробів з кремом, особливо приготованим на свіжих яйцях;

при покупці м’ясних виробів надавати перевагу фабричній упаковці звертати увагу її на зовнішній вигляд та герметичність, термін придатності продукції;

пити кип’ячену воду або мінералку, придбану в магазинах;

не брати на пляж продукти, які швидко псуються, та не купувати їжу в неперевірених місцях.

Також варто мати при собі вологі серветки, бажано з антисептичним ефектом і протирати ними руки та обличчя дитини після кожного купання та ігор в піску. Замість серветок для цього можна використати чисту прісну воду.

"Щодо специфічної профілактики окремих хвороб, то тут найбільш дієвим методом є вакцинація від певних захворювань, які поширені в тій чи іншій країні. Для визначення доцільності та можливості проведення вакцинації необхідно звернутись до інфекційного відділення, де я та мої колеги у цьому допоможемо", – підкреслює експерт.

Аптечка у допомогу

Аптечка в дорогу – це щось на кшталт страховки, коли сподіваєшся, що не знадобиться, але все одно береш. То що ж взяти в дорогу з ліків?

Мінімальний необхідний набір засобів для однієї людини на мандрівку тривалістю до двох тижнів повинен включати:

знеболювальні та жарознижувальні засоби (Ібупрофен);

сорбенти, при харчовому отруєнні (кремнію діоксид колоїдний);

ферментні засоби, при переїданні, тяжкості в животі, здутті (Панкреатин),

засоби від діареї (Лоперамід – для першої допомоги, щоб "без специфічних проблем" дістатись до лікаря. Тривалий самостійний прийом лопераміду категорично не рекомендований.);

антисептик для обробки ран;

пластир та бинт;

антисептик від болю в горлі.

"Але всі ці засоби в жодному разі не можна розглядати як альтернативу професійній медичній допомозі. Вони можуть бути використані лише 1-2 рази, у випадку відсутності покращення необхідно негайно звернутися до лікаря", – попереджає Дмитро Палій.

А Depo.Вінниця щиро сподівається, що усі перераховані поради та ліки знадобляться вам лише у якості теорії і ніколи – на практиці. І бажає приємних та цікавих подорожей у всіх напрямках і в будь-яку пору року.



Джерело статті: “https://vn.depo.ua/ukr/vn/zavdannya-ne-zakhvoriti-yak-provesti-vidpustku-tak-shchob-pislya-nei-ne-piti-na-likarnyaniy-201908201015006”

Другие материалы в этой категории: Чего же хотел Аблязов? Он хотел невинной крови »